Новини
Кібербулінг та його типи
Безпечне і здорове освітнє середовище є сукупністю умов у закладі освіти, що унеможливлюють заподіяння учасникам освітнього процесу фізичної, майнової та/або моральної шкоди, зокрема внаслідок недотримання вимог законодавства щодо кібербезпеки, захисту персональних даних, шляхом фізичного та/або психологічного насильства, експлуатації, дискримінації за будь-якою ознакою, приниження честі, гідності, ділової репутації (булінг (цькування), поширення неправдивих відомостей тощо), пропаганди та/або агітації, у тому числі з використанням кіберпростору.
Кібербулінг - це один із різновидів булінгу (цькування), що передбачає жорстокі дії з метою дошкулити, нашкодити, принизити людину з використанням сучасних електронних технологій: Інтернету (електронної пошти, форумів, чатів, ICQ) та інших засобів електронної техніки – мобільних телефонів чи інших ґаджетів.
Відмінності кібербулінгу від булінгу зумовлюються особливостями Інтернет-середовища: анонімністю, можливістю підмінити ідентичність, охоплювати велику аудиторію одночасно, (особливо дієво для поширення пліток), здатність тероризувати та тримати у напрузі жертву будь-де і будь-коли.
Кібербулінг являється формою психологічного насильства.
Рекомендації дитячого психолога, як знизити стрес у школяра на початку навчального року
Пам'ятайте, що будь-які зміни мають відбуватися поступово.
Ранні підйоми, нові шкільні предмети, незвичне після літнього відпочинку навантаження все це може увігнати школяра в стрес. Змін у порядку йому не уникнути, але звикнути до них можна.
Розповідаємо, що для цього треба зробити.
1. Плавно змінюйте режим дня дитини
Є діти, які прокидаються дуже рано і під час навчання та влітку. Але більшість хлопців на канікулах постають набагато пізніше, ніж у вересні. Тому починати звикати до робочого режиму варто заздалегідь. Коли саме залежить від дитини. Одному достатньо 2-3 днів, іншому потрібно кілька тижнів.
Головний крок у цьому питанні — почати прокидатися вранці будильником. Спочатку варто завести його на 10-15 хвилин раніше, ніж зазвичай підйому. І з кожним днем трохи зрушувати, щоби за 1–2 дні до першого навчального відрізку школяр прийшов до звичайного режиму. Наприклад, якщо дитина влітку прокидається пізніше на 2 години, ніж потрібно восени, то для того, щоб звикнути вставати в потрібний час, знадобиться 10 днів.
2. Приготуйте все необхідне заздалегідь
Якщо почати покупки за пару тижнів до Першого вересня, дитині буде легше звикнути до думки, що скоро почнеться навчання. Можна попросити спочатку скласти список всього, що йому знадобиться. Цей процес також налаштує його на думки про уроки.
Ну а до пошуків щоденника з тією обкладинкою, яка подобається школяреві, гарного та зручного пеналу, яскравих лінійок чи незвичайних гумок можна поставитися так само, як до вибору подарунків перед Новим роком. Постарайтеся підтримувати у школяра передсвятковий настрій: це допоможе знизити стрес.
3. Разом облаштуйте його робоче місце
Можливо, школяру знадобиться нове крісло чи додаткова полиця. А якщо меблі ви міняти не плануєте, подумайте про новий дизайн навчального куточка. Разом із дитиною зробіть перестановку. Додайте новий органайзер для канцелярських дрібниць, поміняйте склянки для олівців та ручок. Повісьте на стіну новий постер або коркову дошку. Загалом, подумайте, як зробити робоче місце зручнішим.
Вам точно щось спаде на думку: поліпшення можливі завжди. Причому часто їм потрібні мінімальні фінансові вкладення
Наприклад, можна обклеїти стаканчик для олівців шматочками плівки, що самоклеїться, придумавши цікаву абстрактну композицію. Наново заточити всі олівці і поставити їх у преображену підставку. До речі, точилку до навчального року краще купити нову: у старих поступово тупляться леза, і користуватися ними стає незручно.
Тут працює той самий прийом: до навчального року варто готуватися як до свята. Це змінює настрій, і дуже можливо, що замість туги у дитини з'явиться радісне передчуття чогось нового та цікавого.
До речі, справді влаштувати першого вересня свято теж чудова ідея.
4. Не лякайте дитину шкільними труднощами
Деякі батьки перед початком навчального року бурчать: «Та ти все забув за літо — як ти будеш вчитися?» Або: "Все, набігався - тепер доведеться згадати про дисципліну". Або так: «Ти вже дорослий — настав час стати серйознішим і займатися тільки навчанням, а не розважатися». І у дитини формується асоціація: школа — це щось сумне й нудне, де немає радості. А тому залишається тужити, страждати та рахувати дні до нових канікул.
Замість нотацій і моралі краще подумати, що буде хорошого в новому навчальному році
А для початку згадати, що чудового було у минулому. Обговорити це з дитиною. Звернути його увагу, що кожного року обов'язково трапляється щось хороше та важливе, про що у вересні він навіть і подумати не міг.
Такі приємні несподіванки завжди є. Наприклад, поява нового друга. Або несподіване захоплення якимось хобі. Або ситуація, яка показала: дитина подорослішала, стала більш впевненою в собі і навчилася відстоювати свою точку зору.
Згадайте про приємні події разом із сином чи дочкою. А потім поговоріть про наступний навчальний рік. Обговоріть, які нові предмети з'являться і що може бути цікавого, яким новим хобі можна буде зайнятися. І подумайте про нові плани та цілі — як пов'язані з навчанням, так і ні.
5. Допоможіть школяреві планувати навчальні дні
Шкільний розклад допомагає налагодити заняття у класі. Але вдома учень може мати справу з хаосом. Він ще не знає, яке домашнє завдання займе більше часу, які предмети відразу викликають інтерес, а які здадуться нудними або надто складними. Крім того, додасться розклад гуртків та секцій, до якого теж потрібно буде звикнути.
Тому перші два тижні варто допомагати дитині планувати і виконання домашніх завдань, і додаткові заняття чи секції.
А ще додати в розпорядок дня обов'язковий час для відпочинку
Нехай школяр розповідає, які предмети подобаються та здаються легкими, які несподівано виявилися складними. А може, будуть уроки, на які дитині взагалі не хочеться ходити, і виконувати домашні з цих предметів теж неприємно. Варто дізнатися, що саме викликає відторгнення.
Можливо, дитина поки що не звикла до нового вчителя. Або перші уроки видалися йому незрозумілими. Варто розібратися з кожним складним чи нудним предметом і постаратися зробити навчання якщо не легшим, то цікавішим. Наприклад, пошукати в інтернеті малюнки, які допоможуть зрозуміти геометричне завдання. Або знайти цікаві подкасти про географічні відкриття.
Все це потребує часу. Тому дорослим варто допомогти дитині розпланувати день так, щоб вона встигала приділити час кожному предмету, а крім того, могла піти на тренування або позайматися улюбленою справою. Але не варто сідати за домашні завдання відразу ж, як дитина прийде зі школи. Після занять у класі йому необхідно відпочити.
Спробуйте скласти розклад з урахуванням всіх важливих для дитини деталей. Можливо йому допоможе таблиця, яку ви повісите на стіну. Або щоденник. Або просто файл у "Google Документах". Розклад можна і потрібно коригувати доти, доки він не стане зручним. А наприкінці тижня разом із донькою чи сином подивіться, що вийшло добре, а для яких справ потрібно більше часу.
6. Вводьте нові заняття поступово
Не варто на першому ж тижні починати займатися відразу у всіх намічених гуртках і секціях, налягати на навчання та ще брати участь у якихось конкурсах. Навантаження краще додавати поступово.
Нічого страшного не станеться, якщо першого тижня школяр не зможе ідеально виконати кожне домашнє завдання. Нехай його почерк виявиться не надто рівним, а при записі відповіді до завдання він відступить не дві клітки від полів, а три. Або взагалі вирішить завдання, а відповідь записати забуде. Не варто лаяти дитину за подібні помилки: згодом вона звикне до нового навантаження і стане уважнішим.
Ну а на початку року краще підтримати його, а не критикувати за кожну помилку
Можливо, в перший тиждень чи два варто не розпочинати заняття у новому гуртку. І не планувати похід у басейн чи на перший урок до танцювальної студії, якщо раніше дитина там не займалася. Занадто багато нової інформації – сильний стресовий фактор.
Краще додавати по одному новому заняття на тиждень. Можливо, на 3-4 тижні ви з дитиною зрозумієте, що навантаження вже достатньо. І від одного із запланованих гуртків варто відмовитися — принаймні цього року.
7. Приділіть увагу здоров'ю дитини
До цього пункту входить і правильне харчування — воно має бути різноманітним. І прогулянки на свіжому повітрі чудово, якщо дитина проводить на вулиці не менше години на день. За нормами ВООЗ, дітям шкільного віку необхідно приділяти фізичній активності щонайменше 60 хвилин щодня. Причому це мають бути аеробні навантаження, тобто активний рух.
Всі ці звички варто запроваджувати заздалегідь. Якщо робити це на початку вересня, то навіть найкорисніші зміни викликають сильний стрес.
Крім цього, перед новим навчальним роком варто сходити до лікаря та перевірити, чи все у дитини гаразд зі здоров'ям. Можна запланувати візит до педіатра, а вже він призначить необхідні аналізи та обстеження. Можливо, варто сходити й до окуліста — перевірити зір та дізнатися, чи потрібні якісь профілактичні заходи перед школою. А може, школяреві краще пересістиме за іншу парту — ближче до дошки чи просто по центру класу.
Перед початком навчального року дитина має пройти профілактичний медогляд у школу і принести довідку за формою №086-1/о. Що це за документ і як його отримати.
На початку навчального року профілактичний щорічний медогляд проходить кожна дитина, незалежно від віку. Кожного року 1 вересня діти мають принести до школи довідку за формою №086-1/о. Її видає педіатр чи сімейний лікар. Окрім позначок від профільних спеціалістів, він зазначить там групу для занять фізкультурою.
Карту профілактичних щеплень - довідку форми № 063/о, якщо дитина одержала нові щеплення, також потрібно додати для школи.
Тож, розбираємо, що за медичний огляд перед школою чекає на дитину та його батьків.
Яких лікарів потрібно пройти перед школою
Щорічний медогляд школярів здійснюється за місцем проживання. Він обов'язковий і відбувається в присутності батьків.
У поліклініці медогляд безкоштовний. Приватні клініки пропонують пакети послуг і оглядів лікарів для приймання до дитячого закладу.
Згідно зі схемою періодичності обов'язкових медичних профоглядів учнів шкіл від МОЗ, медогляд дітей перед першим класом, сьомим і одинадцятим відрізняється за списком профільних лікарів і аналізів.
Також школа потребує довідки форми № 063/о. Це карта профілактичних щеплень, що буде містити інформацію про проведення вакцинації чи ревакцинації, а також здійснення туберкулінових проб.
Дані з цієї довідки дозволять медичним працівникам навчальних закладів ознайомитись з наявністю чи відсутністю щеплень у конкретної дитини.
Якщо дитина була вакцинована вчасно за Календарем профілактичних щеплень, то з 7 до 14 років їй не проводитимуть вакцинацію чи ревакцинацію. Відповідно, дані у карті профілактичних щеплень не оновлюються і довідки не потрібно.
Водночас, у школі можуть попросити принести довідку про щеплення, якщо у навчальному закладі немає таких даних дитини (наприклад, ви перейшли у нову школу). Так само довідка буде потрібна, якщо вашій дитині робили щеплення - планові чи пропущені.
Будьте уважні і налаштуйте себе та дитину на легке і швидке проходження медогляду перед школою. Батькам і учням вже не потрібно сидіти у чергах і нервувати під дверима. Записуйтеся до лікарів заздалегідь онлайн. А для батьків учнів старших класів ми радимо не ігнорувати медкомісію у будь-якому віці та обійти лікарів разом із підлітками. Це вам дозволить переконатися, що ваша дитина здорова.
Суїцидальна поведінка підлітків
(ІНФОРМАЦІЯ ДЛЯ БАТЬКІВ)
Друга половина ХХ – початок ХХІ століть характеризується різким збільшенням в усьому світі числа самогубств і замахів на власне життя. Переважно це стосується дітей та молоді. За даними ВООЗ, у 1985 році у світі покінчили життя самогубством понад 500 тисяч осіб, а в 2000 році – вже 820 тисяч людей, з них 20% приходиться на підлітковий та юнацький вік. Суїцид значно «помолодшав». Вже відомі випадки самогубства серед дітей дошкільного віку.
Загальна кількість самогубств перевищує сумарну кількість смертей від тифу, дизентерії, скарлатини, дифтерії, коклюшу, поліомієліту, кору, малярії, бронхіту та ревматизму.
У наш час суїцид визначають, як усвідомлений акт позбавлення себе життя, скоєний під впливом психотравмуючих ситуацій, при яких особисте життя, як вища цінність, втрачає для людини сенс.
Є певні соціально-демографічні особливості суїцидальної поведінки підлітків:
· Стать – дівчата частіше скоюють спроби самогубства, однак у хлопців суїцид частіше носить завершений характер;
· Вік – у 14-25 років спостерігається найбільше число самогубств, що часто пов’язано з пред’явленням більш високих вимог до адаптаційних можливостей особистості.
· Місце проживання – кількість самогубств серед міських жителів вища, ніж у селян. У межах одного міста частота завершених самогубств вище в центральній його частині, а незавершених – на околицях
· Сім’я – серед суїцидантів частіше зустрічаються підлітки, які мають вітчима або мачуху, виховуються в неповній сім’ї. Великий вплив на суїцидальну поведінку дітей та підлітків має характер стосунків між дорослими у родині: брак емоційної та духовної згуртованості, неузгодженість цілей і потреб, обмеженість у спілкуванні, нездатність вберегти родину від впливу і втручання зовнішніх авторитетів.
· Соціальний та матеріальний статус – соціальна дезадаптація, що виявляється в соціальній та матеріальній незахищеності, частій зміні місць навчання, жорсткій матеріальній залежності, що унеможливлює задовільнити важливі потреби; знижений соціальний та матеріальний статус серед групи однолітків
Особистісні передумови суїцидальної поведінки:
- тривале зосередження на певному емоційному стані, «внутрішнє» повторення переживань, пов’язаних з неприємними подіями;
- дратівливість, висока конфліктність;
- вразливість, яка спричинює психічне виснаження людини;
- суперечлива самооцінка, звинувачення інших у всіх своїх бідах
- гіпертрофована потреба у самоствердженні;
- слабкий вольовий контроль, несамостійність;
- схильність до самозвинувачень, підвищене почуття провини;
- особистісна незрілість, інфантильність (унеможливлюють самоствердженні, самореалізацію
До группа ризику серед підлітків відносять таких, які:
1. Дуже ізольовані (не мають друзів або мають одного товариша)
2. Вважають себе скривдженими
3. Мають попередні спроби самогубств, або в анамнезі були спроби суїциду серед родичів чи близьких друзів
4. Вважають себе жертвами насильства (фізичного, сексуального або емоційного)
5. Пережили важку втрату (смерть близької людини або розлучення батьків)
6. Втратили надію, мрії, ідеал, переживають розчарування
7. Переживають нещасливе кохання
8. Наслідок невдалих ранніх статевих стосунків
9. Діти з неблагополучніх сімей
10. Депресивні стани, апатія, емоційне спустошення
11. Підлітки, що вживають алкоголь або наркотики
12. Підлітки, що входять до специфічних молодіжних субкультур (ЕМО, Готи, тощо), або до релігійних сект
13. Діти, що надто захоплюються комп’ютерними іграми – «стрілялками», «бродилками»;
14. Психічні відхилення (маніакальні ідеї самогубства, паталогічні докори сумління або глибока скорбота, імпульсивне самогубство) В таких випадках немає явних причин та мотивів
ОЗНАКИ НАЯВНОСТІ СУЇЦИДАЛЬНОГО НАМІРУ
Словесні – понад дві третини осіб, які скоюють суїцид, повідомляють про свій намір. Дитина може:
· Прямо говорити про смерть: «Я збираюсь покінчити собою», «Я не можу так далі жити»;
· Непрямо натякати про свій намір «Я більше не буду вам заважати», «Вам буде краще без мене»;
· Багато жартувати на тему самогубства;
· Виявляти надмірну зацікавленість питаннями смерті;
· Обговорювати («смакувати») суїцидальні сюжети кіно, з художніх творів, почутих від засобів масової інформації;
· Вести записи з роздумами про смерть;
· Наполягати на відсутності сенсу життя «Життя нічого не варте»
Поведінкові ознаки:
· Роздає речі, які мали велике особистісне значення для нього, замирюється з давніми ворогами;
· Демонструє значні зміни в поведінці, як от:
Надзвичайно байдуже ставлення до свого зовнішнього вигляду;
Порушення уваги та зниження якості виконуваних робіт;
Пропускає уроки, не виконує домашні завдання, уникає спілкування з однокласниками;
Проявляє роздратованість, стає похмурим;
Знаходиться в пригніченому стані;
Нудьгує в ситуаціях, які раніше його захоплювали або цікавили;
Має порушення аппетиту, сну, чого раніше не спостерігалося;
Емоційно виявляє тривогу, відмовляється від активних дій
Ситуаційні ознаки:
· Поведінка «жертви» - втрата самоповаги
· Зрада своїм ідеалам, боягузтво або надмірна агресія
· Конфлікт зі значимими людьми, порушення відносин
ДІЇ ДОРОСЛИХ, ЯКІ ПОМІТИЛИ У ПІДЛІТКА СУЇЦИДАЛЬНІ НАМІРИ:
· Повідомити про свої підозри батьків (батькам – класного керівника і директора школи). Сім’я і школа мають у цій ситуації об’єднатися;
· Негайно звернутись до психолога;
· Організувати безперервний нагляд за дитиною на період загострення та реабілітації
· Не відмовляти дитину від наміру (вона вас не почує), не намагатись розважити, відволікти її, не тримати її силоміць, не робити жодного докору, не критикувати
· Прийом «приєднання» - виказати співчуття й розуміння, дати можливість виговоритись, поплакати
· Максимальний тілесний контакт: обіймати, пригортати, гладити, «заколисувати»
· Якщо можливо, усунути чинник, що призвів підлітка до такого стану (припинити конфлікт між батьками, створити доброзичливу атмосферу в класі)
Пам’ятайте! Ваша уважність та оперативність можуть врятувати ЖИТТЯ
"Підготовка дитини до школи"
Вступ дитини до школи - це значна подія в житті кожної родини. Дівчатко чи хлоп’я дістає назву школяра. Школа вносить новий зміст у життя дитини. У школяра з'являються певні обов'язки, які він має сумлінно виконувати. Повинен добре вчитися, дотримуватись шкільних правил узгоджувати свою поведінку з вимогами, традиціями та бажаннями шкільного колективу. Коли дитина підготовлена до школи, їй порівняно легше пристосуватись до нових умов.
Але підготовка до школи має набагато ширший зміст.
Шкільне навчання - це серйозне навантаження в житті дитини, і вона до нього повинна бути добре підготовлена, насамперед фізично.
В дошкільному віці навчальна діяльність не перебуває в такому тісному зв'язку із станом здоров’я і фізичним розвитком, як у молодших школярів. Здорова дитина швидше ніж слабша, призвичаюється до шкільного режиму, до необхідності тихо і спокійно, стримуючи свої бажання сидіти протягом уроків.
У дитячому садку за спеціальною програмою проводиться робота по зміцненню фізичного стану дітей. Повсякденна ранкова гімнастика, заняття з фізичного виховання, режим - фізично загартовують дітей, розвивають м'язи, впливають на осанку. Батьки мають всіляко підтримувати цю роботу на користь своєї дитини. Для того, щоб дитина росла здоровою, щоб посилити здатність її організму до опору з інфекційними хворобами, треба прищепити їй певні гігієнічні навички. Вранці і ввечері вона має чистити зуби, щоранку вмиватись, перед вживанням їжі мити руки, перед сном мити ноги - все це перетвориться на звичку для неї самої в дошкільному віці . Дитина сама може зачісуватися, чистити собі взуття і одяг.
В дитячому садку і вдома діти набувають цих вмінь. В них виховується бажання бути чистими і гарно одягненими. Якщо дитину привчити у певний час вставати, їсти, лягати спати, це сприятиме зміцненню здоров'я підготує її до виконання шкільного режиму. Діти в сім ’ ї так само як і в дитячому садку повинні відпочивати після обіду. Дуже важливо забезпечити дитині влітку перед вступом до школи хороший відпочинок.
Однією з головних умов, підготовки дитини до школи є формування в неї психологічної готовності до шкільного навчання. Готовність до шкільного навчання характеризується рядом рис. Першою з них є наявність позитивного ставлення до навчання, до школи, бажання вчитись. Спеціальні дослідження показують, що основним мотивом вступу дітей до школи і є бажання вчитися. Інтерес до школи, бажання вчитися формується у дітей в процесі засвоєння знань. Чим яскравіше і багатше розкриваються перед ними явища природи і суспільства, тим більш вдало проходять заняття, тим більше збуджується інтерес до знань. Бажання вчитися зміцнюється в міру того, як дитина оволодіває здатністю ставити навчальну мету і мотивувати її.
Отже, одне з основних завдань вихователів і батьків полягає в тому, щоб пробуджувати у дітей бажання вчитися, виховувати інтерес до знань, любов до школи на основі формування в них реальних уявлень про неї і про вимоги шкільного навчання. На теми шкільного життя можна говорити і вдома, і під чає прогулянки, і навіть коли прийшли в гості до знайомих, в сім ’ ї в яких є школярі. Дошкільнята дуже допитливі. Своїми "чому?", "навіщо?", "як?" вони виявляють інтерес до навколишнього світу, намагаються пізнати його.
Навчання - це праця і для деяких дітей праця нелегка. Від того чи привчили дитину працювати, а головне виконувати певні обов’язки, значною мірою залежить успішність навчання її у школі.
Школа не просто дає дитині певний мінімум знань. Вона зажадає від неї самостійності в оволодінні цими знаннями знаннями. Здатність здобувати знання складається в процесі виконання самостійних робіт, в процесі повсякденних пошуків, рішень.
Таким чином, шкільна зрілість визначається багатьма факторами. Всі їх треба мати на увазі, готуючи дітей до школи.
Цього року 28 червня українській Конституції виповнюється 28 років. 28 червня 1996 року під час п'ятої сесії Верховної Ради України II скликання була ухвалена нова Конституція.
Свято набуло особливого сенсу під час повномасштабної війни, розв'язаної Росією проти України. Однак, попри всі труднощі воєнного часу, українці вітають один одного та сподіваються на якнайшвидшу перемогу над агресором.
Закликаємо Вас до додержання правил ощадливого споживання електроенергії, інструментів та обладнання, економії енергоресурсів, дотримання енергоефективності, енергозбереження, в тому числі в побуті. Енергозбереження передбачає не відмову від благ цивілізації чи обмеження власних потреб, а шлях раціонального використання енергоресурсів, отримання більшого обсягу корисної роботи електроприладів за рахунок тієї ж кількості електроенергії.
Адже розумне і дбайливе користування електроенергією дозволяє без додаткових витрат отримувати у 2-3 рази більше користі від власних електроприладів, знизити невиправдані витрати та водночас зменшити оплату за спожиту електроенергію.
Літо – чудовий час для гарного відпочинку, але щоб він був корисним та безпечним, треба дотримуватись нескладних правил безпеки.Пам’ятайте:небезпечними можуть бути сходи, підвали, горища, будівельні майданчики, ліфти тощо. Під час ігор у небезпечних місцях можна одержати травми й каліцтва різного ступеня тяжкості. Не можна брати до рук незнайомі предмети, кидати їх у вогонь, гратись ними. Найкраще повідомити про місце їхнього знаходження Державну службу з надзвичайних ситуацій (ДСНС) або поліцію (тел. 102). Під час відпочинку на узбережжі слід обов'язково дотримуватись правил поведінки на воді й поблизу неї. Одяг та взуття для відпочинку слід вибирати згідно із сезоном. Під час канікул слід, як і раніш, дотримуватись правил пожежної безпеки та дорожнього руху. Ось чому:
Згідно з рішенням Уряду, 2023/2024 навчальний рік триває з 1 вересня 2023 до 28 червня 2024 року, адже під час воєнного стану тривалість навчального року встановлює Кабінет Міністрів України.
Водночас це не суперечить призупиненій у дії нормі Закону України «Про повну загальну середню освіту» щодо закінчення навчального року не пізніше 1 липня. Тобто, як і раніше, навчальний рік триває до кінця червня.
Згідно з цим законом педагогічна рада закладу освіти визначає структуру й тривалість навчального року, тобто дату завершення занять, періодичність і тривалість канікул тощо. Вона має орієнтуватися на час, передбачений освітньою програмою, обсяг навантаження в навчальному плані й брати до уваги вікові особливості, фізичний, психічний та інтелектуальний розвиток дітей, особливості регіону тощо.
Сумарна кількість календарних днів канікул протягом навчального року має становити не менш як 30.
Щоб визначити дату завершення освітнього процесу та форми його організації влітку, педагогічні ради й керівники шкіл мають зважати й на те, наскільки навчання в умовах війни вплинуло на учнів, чи є в них освітні втрати та які активності будуть найбільш дієвими для їхнього подолання.
У червні школи можуть продовжити стандартний освітній процес, проводити додаткові заняття, консультації, екскурсії тощо.
Таким чином заклад освіти самостійно визначає тривалість навчального року (тобто дату завершення занять), спираючись на встановлені урядом дати його закінчення.
Також школа визначає дати канікул, необхідність і день проведення свята останнього дзвоника тощо.
Вишиванка – це наша національна гордість. Ще з сивої давнини відомо, що вишита сорочка є символом здоров’я та краси, оберегом щасливої долі та родової пам’яті. За традицією вишита сорочка передавалася з покоління в покоління, з роду в рід як родинна реліквія. Цей український оберіг пройшов крізь віки й нині символізує чистоту почуттів, глибину безмежної любові до Батьківщини.
16 травня у нашому ліцеї відбувся День вишиванки. Дрес-кодом дня була вишиванка, і вся школа замайоріла різнобарвними візерунками української вишивки.
В акції взяли участь не лише учнів, а й усі вчителі та персонал школи. І як результат, окрім вираження своєї національної та громадянської позиції – позитивні емоції, піднесений настрій, відчуття гордості за приналежність до українського народу.
Вишиваємо Перемогу з вірою, що ми та наше майбутнє покоління, житиме в мирній щасливій Україні.
Кожен на своєму місці. Щодня.
Великими та малими кроками.
З надією та любов’ю.
Щороку у травні Україна відзначає День Європи. Ми традиційно приєднуємося до святкування. У 2023 році Указом Президента України Від 08.05.2023 №266/223 установлено в Україні День Європи 9 травня спільно з державами Європейського союзу.
9 травня 2024 року - для нас цей день, День Європи, видався особливим – свято з гірким присмаком сліз і болю за Україну, тривоги, суму, та все ж найголовніше – з непереборним бажанням подякувати тим країнам, які підтримують Україну в часи війни.
Для України – це особливий день, адже нашу країну та ЄС єднають спільні цінності, історія, культура. Демократія. Свобода. Повага до людини та людської гідності. Верховенство права. Усе це зараз захищають українці на своїй землі! Ми дійсно захищаємо свободу у Європі.
З метою ознайомлення здобувачів освіти з країнами Європи, формування єдиного європейського простору та ролі в ньому України в нашому закладі освіти пройшли тематичні заходи.
Законом України «Про увічнення перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939–1945 років» встановлено День пам’яті та примирення, який відзначається щороку 8 травня з метою вшанування пам’яті всіх жертв Другої світової війни 1939–1945 років.
Запроваджуючи цю пам’ятну дату, Україна прагнула доєднатися до європейської традиції відзначення перемоги у Другій світовій війні, пошанування всіх борців із нацизмом та жертв війни. А також – нагадати, що війна розпочалася внаслідок домовленостей між двома тоталітарними режимами: націонал-соціалістичним (нацистським) у Німеччині й комуністичним в СРСР. У 1939–1945 роках обидва тоталітарні режими вчинили на українській землі численні злочини проти людяності, воєнні злочини та злочини геноциду, внаслідок чого український, єврейський, кримськотатарський та інші народи, що жили в межах території сучасної України, зазнали величезних втрат.
Цього року Україна вдруге відзначає День пам’яті та примирення в умовах повномасштабної збройної агресії Росії. Сучасна війна також супроводжується жахливими воєнними злочинами з боку російської армії та політично-військового керівництва РФ.
Український інститут національної пам’яті пропонує надалі дотримуватися європейського підходу в меморіалізації подій, героїв і жертв Другої світової та сучасної російсько-української воєн.
З 2014 року символом памʼяті про Другу світову війну в Україні, як і в Європі, є мак памʼяті. Заохочуємо використовувати його під час публічних заходів та у тематичних матеріалах (як виготовити мак самостійно, дивіться у відеоінструкції та схемі).
Ключові повідомлення
Цього року 8 травня, в День пам’яті та примирення, Україна вшановуватиме пам’ять кожного, хто боровся з нацизмом, та всіх жертв Другої світової війни.
Надзвичайно важливо згадувати та вшановувати подвиг тих, хто боровся з нацизмом і переміг його. Не менше заслуговують на увагу та пам’ять і жертви війни: остарбайтери, діти війни, цивільні, які постраждали від бойових дій та окупації їхніх міст і сіл. Війна – це не лише танки, гармати й масштабні бої. Це – долі, мільйони маленьких і великих людських бід, які тривали роками.
Українці на боці антигітлерівської коаліції зробили значний внесок у перемогу над нацизмом та союзниками гітлерівської Німеччини. Ціна цього внеску – надзвичайні втрати впродовж 1939–1945 років серед українців та інших народів, які жили на території України. Тоді загинуло понад вісім мільйонів осіб. Тому ми добре знаємо ціну війни.
Друга світова стала можливою через змову антигуманних режимів – нацистського і радянського. Спадкоємицею останнього нині є Російська Федерація. Вона прагне привласнити перемогу над нацизмом, щоб маніпулювати й власними громадянами, і міжнародною спільнотою. Ми наголошуємо – жодна країна не може претендувати на виняткову роль у перемозі над нацизмом. Перемога – результат титанічних зусиль десятків держав і сотень народів. Так само неприпустимими є спроби прикриватися моральним авторитетом переможця для агресивної політики, кульмінацією якої стало злочинне повномасштабне вторгнення Російської Федерації в Україну 24 лютого 2022 року.
У Російській Федерації відзначення перемоги над нацизмом поступово перетворювалося на культ, а потім і взагалі на потворне явище «побєдобєсія», метою якого є пропаганда війни, вивищення над іншими народами, привласнення собі статусу «головного переможця», виправдання агресивної ідеологічної мобілізації громадян, а також плекання безвідповідального та безпідставного реваншизму. Саме через це Україна з часів Революції гідності послідовно впроваджує європейський підхід пам’ятання про Другу світову війну. А також застерігає інші країни від наслідків підтримки, поширення чи потурання російським наративам до 9 травня, адже Кремль використовує причетність росіян до перемоги над нацизмом як моральне обґрунтування сучасних дій Росії.
Сьогодні російська влада фактично зруйнувала систему міжнародних відносин, встановлену після Другої світової війни. Збройною агресією проти України вона розв’язала першу в XXI столітті континентальну війну в Європі, підірвавши систему колективної світової безпеки. У цьому РФ нагадує гітлерівську Німеччину 1930-х років напередодні глобального конфлікту. А ми маємо нагадувати світові, що слабкість, страх і нерішучість міжнародної спільноти напередодні Другої світової заохочували агресорів до все більшого розмаху злочинів. Сьогодні міжнародна спільнота має змогу опиратися на той гіркий досвід та історичні уроки.
День пам’яті та примирення символізує не тріумф переможців над переможеними, а застереження – диктатори завжди прагнуть задовольнити імперські амбіції збройним шляхом, ультиматумами, агресією, анексією. Найважливішим підсумком війни має бути не культ перемоги, а вміння цінувати мир, категорично і безкомпромісно захищати його всіма розумними засобами.
Наша боротьба триває щоденно від 2014 року, і ми неодмінно переможемо, бо захищаємо рідну землю, боронимо своє право вільно обирати майбутнє. Для нас це війна за свободу, цивілізованість, демократію та європейські цінності проти імперських амбіцій підступного агресивного сусіда-злочинця. Міць наших збройних сил є запорукою існування держави та збереження прав людини.
Дорогі колеги, учні, батьки.
З відчуттям глибокої радості і від щирого серця поздоровляю вас з Воскресінням Христовим, з Пасхою Христовою.
У житті кожного християнина Великдень – свято особливо шановане та величне. Й не тільки тому, що приходить воно з утвердженням справжньої, квітучої та теплої весни. Святий Великдень несе нам довгоочікувану радість перемоги Сина Божого, дарує надію та впевненість у завтрашньому дні, поселяє спокій у серцях, укріплює віру та живить душу. Воскресіння Христа – це торжество справедливості і перемоги добра над злом. Воскресіння Ісуса – це утвердження віри і надії у серці кожного християнина, це великий дарунок Господньої любові.
Чудо Христового Воскресіння об’єднує всіх нас вірою у перемогу світла над темрявою, добра над злом, життя над смертю, віри – над безнадією. Сьогодні ми відкриваємо Богові свої душі, просимо наповнити їх духовною силою і надією.
У цей день ми дякуємо Господу Богу за те, що у дні випробувань ми відчували його захист і підтримку. В найскладніші часи ми непохитно вірили – Господь не залишить нас. Великдень нагадує нам про духовне відродження, яке потрібне всім нам, всій українській нації. Тож нехай Боже благословення буде запорукою миру на нашій землі, духовного відродження нашої держави, здійснення найзаповітніших сподівань! Прошу у Господа мудрості для єднання сердець і помислів, бажань і праці. Направимо наші молитви на добрі справи, світлі помисли, відродження Української Нації і ствердження Української Держави.
Бажаю всім душевної чистоти і гармонії, миру та спокою в сімейних оселях. Нехай Чудо Воскресіння Христового надихає нас на добрі та праведні справи. Нехай Пасхальне Свято стане для кожного початком нового життя – кращого і добрішого. Нехай царюють у ваших серцях радість і душевний спокій!Нехай до Вашої оселі прийде здоров’я, любов, щастя, добробут, душа нехай світлішою стає, серце пламеніє любов’ю, а помисли стануть щирими та добрими. Всіх Вам земних благ!
Христос Воскрес! Воістину воскрес!
4 травня відзначається міжнародне свято представників вкрай важливої та небезпечної професії - пожежників. Міжнародний день пожежників було встановлено, щоб вшанувати подвиг людей, які рятують тисячі життів. Цього дня пожежники отримують премії та нагороди, згадують тих, хто загинув під час виконання завдання, проводять тренінги та інформаційні заходи.
Міжнародний день пожежників - історія свята
Свято встановлено в пам'ять про трагедію, що сталася в Австралії 1998 року. Тоді в невеликому місті розгорілася сильна пожежа, а вітер розніс вогонь по всьому місту. У цій пожежі згоріли у своїй машині 5 працівників пожежної служби.
На згадку про жертв трагедії 4 травня 1999 року було встановлено Міжнародний день пожежників. Дата обрана невипадково, адже раніше в багатьох європейських країнах свято пожежників неофіційно відзначалося саме 4 травня.
26 травня на базі Петрівського ліцею №2 відбувся І етап Всеукраїнської військово-патріотичної гри « Сокіл» ( Джура).
Ця гра – це шлях свідомого опанування геройськими, лицарськими, гуманними і демократичними традиціями українського народу, сформованими на засадах козацького світогляду, національної гідності, активної громадянської позиції.
Учні 6-10 класів Великобуялицького ліцею готувалися до участі у цій грі впродовж останніх місяців.
Гра складалася з різних конкурсів: «Впоряд”, “Відун”, “Ватра”, «Смуга перешкод», «Стрільба» та «Рятівник». Наші учнів продемонстрували свої знання і вміння зі стройової підготовки та виконання маршових патріотичних пісень козацької тематики, змагалися у знаннях з історії, медицини, удосконалювали спортивні навички. Джури показали справжній козацький вишкіл та патріотизм.
Школа пишається ними!!!!!!
6 квітня 2024 року відзначаються 38-мі роковини аварії на Чорнобильській АЕС, яка стала найбільшою в історії катастрофою в ядерній енергетиці. Аварія забрала життя тисяч людей і завдала непоправної шкоди екології Європи. Відтоді в цю дату в Україні щорічно вшановують усіх людей, хто загинув або постраждав від цієї катастрофи, а також ліквідаторів наслідків аварії.
26 квітня 1986 року сталася аварія на четвертому енергоблоці. З різницею у дві секунди відбулися два вибухи на четвертому реакторі Чорнобильської АЕС. Обвалилася частина будівель, почалася велика пожежа. Величезну кількість радіоактивних речовин було викинуто в атмосферу.
Щоб запобігти подібним аваріям у майбутньому, наприкінці 1986 року четвертий реактор накрили спеціальним "саркофагом" і Чорнобильську АЕС знову ввели в експлуатацію. У наступні роки через великі пожежі відключили інші три реактори.
У 2019 році над станцією запустили новий "саркофаг", оскільки старий був уже непридатний. У наш час Чорнобильська АЕС готується до повного зняття з експлуатації.
26 квітня є днем пам'яті про саму катастрофу і загиблих у ній, а також героїзму працівників станції, ліквідаторів, пожежників, медиків і всіх людей, причетних до ліквідації наслідків аварії.
Метою свята є вдячність працівникам української космонавтики за старанну працю у створенні техніки, проведенні наукових досліджень. Адже саме українцям належить ідея міжпланетних перельотів і розвитку ракетної теорії.
У цей день, 12 квітня, в 1961 році громадянин СРСР майор Юрій Олексійович Гагарін на космічному кораблі «Восток» вперше в світі здійснив орбітальний обліт Землі, відкривши епоху пілотованих космічних польотів. Він зробив один виток навколо земної кулі, який тривав 108 хвилин.
Яскраві успіхи космонавтики - закономірний результат самовідданої праці багатьох тисяч людей, десятків трудових колективів, які роблять все від них залежне в ім’я прогресу космічної галузі.
Різнобарвними пазлами склалися дні минулого тижня ліцею, що проходив під яскравою назвою «Кольоровий тиждень».
Кожен день тижня мав свій колір і тематику. Головне правило - мати елемент одягу саме такого кольору, який носив той чи інший день.
Вівторок – день червоний, він яскравий і святковий! Колір радості й любові»
Червоний - символ крові й вогню, символ Божої любові до людей, до людського роду.
Чарівним, емоційним, сповненим любові і добра, видався перший день. Відбулося святкове відкриття тижня.
Середа – синій, блакитний в нас, ми спокійні повсякчас!
Синій - колір спокою, доброти, «мирного неба», символ вірності, взаєморозуміння, довірʼя!
Четвер - день зелений, ніжний, лісовий, приємний. Це день природи, надії, безпеки. Зелений - це колір весни, природи, надії, нового життя.
Пʼятниця - день жовтий, теплий, сонячний, солодкий.
Жовтий - це колір мудрості, успіху, тепла, світла, символ захисту і надії, радості і щастя!
Тож бажаємо кожному в житті місця для казки та дочекатися щастя!
Кольори зцілюють нас, змінюють наш настрій і внутрішній стан, заспокоюють і змушують діяти, розпалюють творчу думку, допомагають зосередитися. Ентузіазм, творчий підхід учителів, допомогли зробити тиждень справжнім святом як для дітей, так і для дорослих. Кожен день «Кольорового тижня» пройшов на високому емоційному підйомі. Посмішки не сходили з обличчя дітей. Ходити до школи, за їх думкою, стало цікавіше.